Наші традиції

У дитячому садочку відбувається багато подій: святкові ранки для дітей, спортивні та тематичні розваги, концерти, методичні об'єднання. Деякі з них вже стали традиційними.

1 ВЕРЕСНЯ

«Подорож до країни знань»

«Перше вересня»

Перше вересня все ближче,

З кожним роком йдемо вище.

Хоч і важко, та дарма,

Бо без праці знань нема.

Котик радо позирає

Та запрошення чекає.

Навіть гусінь – черв`ячок

Всіх вітає діточок!

Осінь

Цариця осінь в гості завітала.

Осінь, наша осінь

Осінь наша осінь –

Золота година,

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина,

Бабиного літа

Довгі, білі коси….

І дорослі і діти

Люблять тебе осінь.

Та не тільки славна

За свою ти вроду –

Урожай іздавна

Ти несеш народу:

Щедра і дорідна

Пахнеш ти медами,

Славиш край наш рідний

Зерном і плодами!

Марія Познанська

Святий Миколай

По Україні з краю в край ходить Святий Миколай

Легенда про Святого Миколая

Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні смачної їжі. Та він був сирота, мама померла рано, за нею тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Жили вони в глиняних хатках, спати вкладалися без вечері. Миколай їх жалів, але не знав, як їм допомогти.

Був у Миколи старий вчитель. Одного разу вони читали святе Письмо: «Коли ти робиш добро, то нехай твоє правиця не знає, що робить лівиця..."

- Як це розуміти? - спитав учителя замислений Микола.

- Коли робиш добро, то не треба про це говорити, голосно розповідати іншому. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Стояла глибока осінь. Микола знав, що багато діток в його околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, у Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Ввечері Микола тихо, щоб слуги не бачили, підкрався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук. У своїй скрині відшукав пару нових шкарпеток та нові постільці. Коли всі в домі спали, Микола тихесенько, як мишка, вислизнув з ліжка. Пробрався до порога Олександрової хати, поклав там торбинку та й побіг назад.

Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими подарунками. Але хто це міг зробити і кому дякувати?

З того часу Микола часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який допомагає їм. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола. Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати.

Одного разу, коли Микола тільки-но склав торбинку та вийшов зі свого подвір'я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо, хто піклується про бідних.

Минули роки. Микола, вивчився, став священником. Усе своє майно

Новий Рік

«Новий рік летить по світу….»

Хай в кожну хату Новий рік

Несе добро й здоров'я, наче криниця!

Нехай дзвенить дитячий сміх,

Потріскує мороз і сніг іскриться!

Ти двері щастю відчини,

Нехай воно зайде у твою хату,

Нехай казкові будуть сни

І серце на добро багате!

О. Кирилюк

Масляна

«Прийшла масляна – прийшла з млинцями, пригощайтесь діточки, тата й мами. Зустрічайте весну – красну разом з нами.»

ЛЕГЕНДА ПРО МАСЛЯНУ

ПРО СВЯТО

Масляна – це свято, що символізує проводи зими та зустріч весни (хоч свято й немає усталеної дати, однак завжди припадає на межу зими та весни: лютий–березень). Масниця традиційно поділяється на два періоди: Вузька Масляна (понеділок–середа) та Широка (четвер–неділя). У перший період було дозволено працювати, а от другий був цілком присвячений масовим гулянням: катання на санчатах та упряжках, кулачні бої, вечорниці тощо.

ТРАДИЦІЇ МАСНИЦІ

Кожен день Сиропусту мав свою назву та певні традиційні обряди. Понеділок – «зустріч». Цього дня робили крижані гірки. Наші предки вірили, що чим далі їдуть сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай. Вівторок – «загравання». Цього дня організовували веселі грища та пригощали за розвагу млинцями. Середа – «ласунка». Цього дня кожна господиня готувала безліч смаколиків, накривала багатий стіл, основною стравою якого були, звісно ж, млинці. Четвер – «розгуляй». З цього дня починались гучні та веселі гуляння й забави з вечора й до світанку: танці, співи. П’ятниця – «тещині вечори». Цього дня зяті запрошували тещ у гості та пригощали їх млинцями. Субота – «посиденьки зовиці». Цього дня молода невістка приймала в гостях рідних та близьких. Неділя – «прощена неділя». За народною (та й релігійною) традицією у цей день потрібно було вибачитись перед близькими та рідними та попросити пробачення, щоб увійти в Піст духовно чистим. З понеділка (цього року 19 лютого) веселощі припинялись – починався Великодній піст.

МЛИНЦЕВІ ПРИКМЕТИ

Традиційною стравою на Масницю звісно ж були млинці. З ними пов’язували безліч традицій, приказок та прислів'їв. Зокрема, вважалось, що в день потрібно з’їсти стільки млинців, скільки разів пес махне хвостом, а ворона прокаркає. А ще якщо млинці вдавались пишними та гарно пеклись, то рік буде гарним та благополучним, а от глевкі млинці, що й пеклись погано – провіщали невдачі та проблеми. Висока гірка млинців – до гарного врожаю та заможності, низька – сире літо та неврожай. Також були прикмети, що стосувались розваг на Масницю: чим далі злетить, гойдаючись на гойдалці, тим щасливішим буде; якщо з’їдеш з гірки далі, ніж сусід, то й врожай матимеш кращий. Прогнозували по Масляній і погоду на літо: якщо холодно, літо буде теплим та не посушливим, а як йде дощ – осінь буде багатою на гриби. Перший млинець, спечений цього тижня, призначався для поминання покійних. Інколи його віддавали жебракам, щоб вони пом’янули покійних рідних. Окрім млинців зі сметаною на святковому столі також були вареники з сиром, гречаники тощо.

БАБСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ

А ще Масляний тиждень називали Бабським або Колодієм. Протягом цього тижня чоловікам належало в усьому слухати жінку та виконувати її накази й забаганки. У понеділок молодиці (заміжні жінки) збирались у шинку, сповивали колодку й святкували її «народження». У вівторок колодку «хрестили», в середу – справляли «похрестини», у четвер – колодка «помирала», а в п’ятницю її «хоронили». У суботу жінки в шинку «оплакували» колодку, а в неділю колодку «волочили».

НЕ ОДРУЖИВСЯ – ХОДИ З КОЛОДКОЮ

Здавна в останній день Бабського тижня припадав звичай в’язання колодки. В’язали її молодиці доноги хлопцям та дівчатам, як покарання за те, що за період між Масницями не взяли шлюб (у деяких регіонах півдня та сходу колодку прив’язували й батькам – як знак того, що вони не одружили своїх дітей, а особливо тим батькам, що відмовили сватам та нареченому). Відкупались від колодки грішми або пригощанням. На Поділлі хлопці пригощали дівчат напоями та солодощами – «купували колодку», «запивали колодку», а потім наймали музик для танців. У знак вдячності дівчина вишивала перкалеву хустинку з ініціалами обранця, прикрашала квітами та разом з кількома писанками дарувала обранцю на Великдень – «повертала колодку» (і цим висловлювала симпатію та згоду на залицяння). Дівчата також могли в’язати колодки, але тільки парубкам і не до ноги, а на ліву руку. Дівочу колодку оздоблювали яскравими стрічками та паперовими квітами. Відкуплялись хлопці від колодки солодощами, грішми або подарунками: намиста, стрічки, шовкові хустки.

Так справляли Масляну в давні часи.

8 березня

«Надійшла весна прекрасна, наче дівчина в вінку. Повно гомону, розмови і пісень у нас в садку.»

Дорогі жінки,дівчата!

Наші рідні і красиві!

Кращого немає свята,

Аніж те, що прийшло нині!

Це для вас сніги розтали,

Це для вас прийшла весна.

Ви собою полонили

Наші душі і серця.

Тож лишайтесь завжди милі,

Ніжні, щирі, чарівні,

І розумні, і вродливі,

І веселі, і прості!

К.М. Миколайчук

Великдень

«Пасха – свято найсвітліше, і велике, і добріше.

Довго ми тебе чекали,

Великодень зараз з нами!»

Христос Воскрес!

Христос Воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес,

Прозора річечка леліє –

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

В траві фіалочки зітхають

І пролісок тремтить увесь,

Розквітла яблунька аж сяє –

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Дзвенять пташки у полі, в лісі;

І дзвін співає до небес,

Де білі хмарки розплилися –

Христос Воскрес!

Христос Воскрес!

Випускний

«Любий наш садочку, прощавай! Ми йдемо, в перший клас, ти про нас не

забувай»

Випускний бал у дитячому садку – це завжди важлива подія, яка стає невід'ємною частиною життя дошкільнят та їхніх батьків. Дітям доводиться розлучатися з хорошими друзями та добрими й улюбленими вихователями. Та це не день для смутку, а велика подія, бо випуск – це маленька сходинка до нового життя. І тому випускне свято завжди особливе.

День Захисту Дітей

Міжнародний День захисту дітей:

«Хай буде дитинство щасливим моє і усіх дітей світу»

День захисту дітей – яке чудове свято!

Усіх дітей Землі ми хочемо привітати.

Хай світить сонце всім, грайливий м’ячик скаче.

Від болю і образ нехай ніхто не плаче.

І наша пісенька нехай летить над краєм.

Про те, що ми зі святом всіх вітаємо.

Кiлькiсть переглядiв: 1001

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.